fbpx
  • ПН - ПТ: 08:00-17:00
    СБ: 09:00-16:00
    НД: вихідний

    Ендокринне чоловіче безпліддя

    Порушення в роботі ендокринних органів, які приймають участь в регуляції сперматогенезу, негативно відображаються на фертильності чоловіка, і маю змогу призвести до безпліддя.

    Ендокринні порушення можуть бути як вродженими, так і мати придбаний характер. Неправильна внутрішньоутробна закладка і відхилення у формуванні чоловічої статевої системи можуть приводити до порушення гормональної регуляції. Також ендокринне безпліддя може розвиватися при порушеннях статевого розвитку, травмах і деяких захворюваннях яєчок.

    Стан, при якому відмічається зниження виробітки статевих гормонів, називається гіпогонадизмом. Розвивається гіпогонадизм на фоні спадкових і вроджених аномалій яєчка. Такий стан також може розвиватися на фоні деяких інфекційних захворювань, наприклад, паротиті, туляремії, бруцельозі. Для гіпогонадизма характерний ряд порушень   в організмі чоловіка: зміна вторинних статевих ознак, розлад психіки, приступи стенокардії, вегето-судинні порушення, головні болі та інші симптоми.

    Типи ендокринних порушень, які визиваються безпліддям.

    Виділяють наступні типи розладів ендокринної системи, які здатні спричинити погіршення процесу сперматогенезу:

    • Гіпогонадизм – зниження рівня чоловічих статевих гормонів;
    • Гіперпролактинемія – високий рівень гормону пролактину у крові;
    • Гіперестрогенія – збільшена кількість жіночих статевих гормонів у чоловічому організмі.
    • Вікове зниження контрацепції чоловічих статевих гормонів;
    • Захворювання щитоподібної залози;
    • Вроджені або набуті ураження гіпоталамуса і/або гіпофіза;
    • Цукровий діабет;

    Зниження рівня статевих гормонів призводить до зменшення стимуляції яєчок, що може призвести до значного зменшення (або повної відсутності) сперматозоїдів в еякуляті. Як правило, гіпогонадизм супроводжується наступною симптоматикою:

    • Гіпоплазія яєчок зі зміною їх консистенції;
    • Зниження рівня тестостерону у крові (визначається лабораторними дослідженнями);
    • Погіршення якісних і кількісних характеристик сперми (виявляється при спермограмі).

    При підвищенні контрацепції гормону пролактину у чоловіків знижується статевий потяг (лібідо), збільшуються молочні залози (гінекомастія), а також порушується ерекція. Високий рівень пролактину у крові чоловіка часто свідчить о наявності пухлини гіпофіза. Також підвищення пролактину може бути спровоковано вживанням деяких медикаментозних засобів або стресовими факторами. Для остаточного підтвердження діагнозу необхідно провести декілька лабораторних аналізів на зміст пролактину у крові. Клінічна картина при гіперпролактинемії може широко варіювати аж до повністю безсимптомного протікання , коли хвороба виявляється випадково.

    Рецептори до жіночих статевих гормонів знаходяться у головному мозку, яєчках, простаті, кістковій і жировій тканині. І саме на ці органи в першу чергу проявляє вплив збільшена кількість жіночих статевих гормонів у організмі чоловіка. Часто надлишковий зміст жіночих статевих гормонів відмічається у чоловіків з зайвою вагою, оскільки жирова тканина сприяє перетворенню чоловічих статевих гормонів у жіночі.

    Порушення гормональної регуляції можуть відмічатися і при запальних захворюваннях придаткових залоз, головним чином передміхурової залози. При цьому вірогідність розвитку безпліддя збільшується, оскільки секрет передміхурової залози входить до складу сперми. При простатиті функції простати погіршуються, що відображається і на якості сперми.

    При лікуванні простатиту в обов’зковому порядку має проводитися корекція нейроендокринної діяльності. В противному випадку запальний процес у простаті може відновитися у будь-який час при дії негативних факторів (переохолодження, інфекція та інше).

    Порушення виробітки статевих гормонів може спостерігатися і у чоловіків і також приводить до ендокринного безпліддя. Діагностику і лікування цього стану проводить лікар-ендокринолог в співпраці з андрологом.

    Ендокринні порушення (гіпогонадизм) спостерігається у кожного четвертого безплідного чоловіка. Первинний гіпогонадизм пов’язан з захворюваннями і травмами яєчок, у результаті чого в них знижується вироблення чоловічих статевих гормонів і, відповідно, нормальних сперматозоїдів.

    Первинний вроджений гіпогонадизм спостерігається при наступних захворюваннях:

    • Відсутність яєчок (анорхизм);
    • Синдром Клайнфельтера;
    • Монорхізм Нунан;
    • Синдром де ла Шапелля;
    • XYY – синдром;
    • Вроджені порушення синтезу тестостерону;

    Причинами придбаного гіпогонадизму може бути перекрут яєчка, його травма, перенесений епідемічний паротит («свинка») з ускладненнями, орхит.

    При вторинному гіпонадизмі страждає гіпоталамо-гипофізарна система, яка становиться не в змозі регулювати виробітку тетстостерону і статевих клітин. Причини:

    • Ідіопатичний гіпогонадотропний гіпогонадизм;
    • Вроджене недорозвинення надниркових залоз;
    • Синдром Кальмана;
    • Синдром Лоренса-Муна-Барде-Бідля;
    • Синдром Прадера-Віллі;
    • Мозочкова атаксія;
    • Аплазія гіпофизу;
    • Синдром Меддока;

    Клінічні прояви ендокринних порушень:

    • Високо розташована талія, високий зріст, довгі ноги і руки – євнухоїдні пропорції тіла;
    • Недорозвинення статевого члену:
    • Збільшення молочних залоз – гінекомастія;
    • Об’єм талії більш ніж 94 см, ожиріння живота, грудей, стегон;
    • Рідкісне оволосіння на обличчі, під пахвами, на кінцівках, тулубі.
    • Оволосіння на лобку по жіночому типу.
    • Високий зріст в поєднанні з високим голосом;
    • Недорозвинена мошонка.
    • Зменшення об’єму яєчок;

    При виявленні у чоловіка проявів гіпогонадизму в його крові визначає рівень вільного і пов’язаного тестостерону. Якщо ендокринне безпліддя носить вторинний характер, досліджується контрацепція фолікулостимулюючого, лютеінізуючого, тиреотропного гормонів гіпофізу і пролактину.

    Лікування ендокринного безпліддя у чоловіків.

    Медикаментозна терапія вторинного гіпогонадизму малоефективна. В таких випадках проводять інсемінацію донорською спермою.

    При первинному гіпогонадизмі проводять консервативне лікування. Використовують наступні групи препаратів:

    • Гонадотропин-рилізінг- гормони;
    • Гонадотропіни;
    • Антиестрогени;

    При гіперпролактинемії назначаються блокатори пролактину.

    Під час лікування безпліддя потрібно виключити побутові інтоксикації, зменшити рівень стресів, нормалізувати режим праці і відпочинку.

    При відсутності ефекту від медикаментозного лікування парі може бути запропонована процедура інсемінації донорською спермою.

    ЗАПИС НА ПРИЙОМ



      ЗАПИС НА ПРИЙОМ